Статті‎ > ‎

Деякі системні проблеми в управлінні соціально-економічним розвитком міста і створення територіальних кластерів як одного з ефективних інструментів їх вирішення

Чумаченко В’ячеслав, м. Одеса 

Вступ 

Тему становлення рідного міста на шлях раціонального, гармонійного розвитку не можна вважати неактуальною. Але, як кожна складна система не може працювати без регуляторного впливу, без управління, так місто не може існувати і розвиватися без керівника – міського голови, мера на чолі муніципалітету.

Які ж труднощі виникають в процесі управління великим містом з населенням понад мільйон мешканців, у кожного з яких свої запити і потреби? Робота міського голови часто пов’язана з вирішенням низки досить складних проблем:

· планування бюджету;
· законодавчі аспекти; 
· розподіл ресурсів (людських, матеріальних і т.д.); 
· планування подальшого оптимального розвитку міста; 
· моніторинг роботи муніципалітету як складної системи, муніципального господарства;; 
· політичні, екологічні аспекти, соціальна сфера і т.п. 

Саме тому, що ми маємо справу з дуже складним об’ектом, треба користуватися системними уявленнями і методикою системного аналізу. Серед цього інструментарію одне з чільних місць займають етапи цілеполагання і створення певних структурно-функціональних механізмів.

Власне цим питанням буде присвячено подальший виклад, саме цими задачами я став би займатися в першу чергу, якби став мером, - ясна річ – після створення активної ділової команди кваліфікованих і толерантних фахівців, справжніх патріотів свого міста. 


Робота з цілями та нові механізми

Власне, всі напрямки діяльності міського голови можна відобразити як багатовекторну структуру з дуже великою кількістю векторів – напрямків діяльності. Основна проблема в тому, що багато з цих векторів протилежні і конкурують між собою, і така конкуренція не завжди йде на користь місту. Звертаючись до дерева цілей в діяльності муніципалітету та мера міста, треба на верхньому рівні цього дерева визначити дві групи цілей:

1) поліпшення благополуччя міста, його населення;
2) розвиток суспільного виробництва, підвищення його ефективності. 
Частково ці цілі доповнюють одна іншу, але є такі «вузькі» місця, де вони конкурують між собою, наприклад за матеріальні ресурси, людську увагу, за людські ресурси, територію і т.д. З цього приводу на тому ж рівні виникає третя ціль: 
3) збалансоване вирішення перших двох цілей, створення умов, стратегій, планів, реалізація яких забезпечувала б гармонізоване просування громади в напрямках досягнення цих цілей. 

В якій ролі виступає муніципалітет в такому випадку? Для зниження впливу негативних зворотних зв’язків у цій системі муніципалітет повинен розробити власний організаційний апарат для контролю рівноваги цих складових і для рівномірного розподілу між ними ресурсів. Тобто повинен стати певного роду медіатором. Першими кроками повинні бути перетворення механізмів конфлікту (конфронтації) за допомогою такого роду медіатора у механізми кооперації, а по тому – прямого співробітництва. Розробка і створення таких перетворюючих механізмів має стати одним з перших завдань мера.

Якими тут повинні бути інструменти? До їх кола треба віднести такі важелі: економічні (пільги, бонуси, штрафи тощо), організаційні (нові структури, бюро, об’єднання, т. ін.), адміністративні (накази, положення, інструкції, ...), інформаційні (повідомлення, пропаганда, роз’яснення, телепередачі, ...), нарешті – соціальні. Повторимо – метою цієї великої роботи мера і муніципалітету є організація переходу від ситуації, коли важливі структури не дивляться одне на одного, байдужі або постійно конфліктують, – до ефективної їх кооперації.

Щодо рівня міських галузевих об’ектів та соціальних установ. Підвищення конкурентоспроможності окремих підприємств, муніципальних структур і міста в цілому лежить на шляху підвищення якості їх праці. Якість виробництва, послуг, інформації – повинна стати джерелом доданої вартості. Як цього досягти? Саме створення рівних конкурентних можливостей призведе до пошуку міськими структурами оптимальних шляхів розвитку за мінімальних витрат, підвищення якості праці для пошуку і залучення нових клієнтів-споживачів їх продукції, послуг. Створення здорової конкуренції знизить вплив монополій і дозволить більш стрімко збагачувати місто, тому що процвітання монополії призводить до соціально-економічної деградації міста і росту кількості соціальних проблем, тільки одна з яких ріст цін на товари та послуги і зниження попиту.

До чого ж призведе створення механізмів конкуренції? Серед позитивних моментів слід виділити згаданий ріст якості (тобто – попиту), інноваційну діяльність підприємств (для оптимізації процесів виробництва/обслуговування), привабливість для клієнтів шляхом зниження цін, т. ін.

Наступним кроком є подальший розвиток конкурентних підприємств у гармонійну кооперацію в місті. Одним із видів кооперації, що добре зарекомендував себе як ефективна структура, є територіальний кластер, про який йтиметься далі.

Створення кооперації дасть можливість підвищити надійність і стійкість функціонування тієї чи іншої галузі, а також продовжити інноваційну діяльність на новому рівні, коли підприємства займаються спільними розробками заради підвищення ефективності виробництва/обслуговування, оптимізації витрат і т.д.

Результатами перетворення соціально-економічної ситуації у місті, коли розвивається середній та малий бізнес, коли місто тільки почне проходити складні етапи „Конфронтація-Конкуренція-Кооперація” будуть гармонійний розвиток міста (оптимальне використання ресурсів), підвищення рівня інвестиційної та інноваційної діяльності, соціалізація діяльності.


Територіальний кластер

В нашому розумінні такий кластер – це партнерське об'єднання за територіальною ознакою виробників товарів або послуг з постачальниками, суміжниками й іншими інституціями з метою одержання індивідуальної й сукупної економічної або іншої вигоди на основі певного задоволення своїх виробничих потреб і запитів споживача. Таким чином, під створенням територіального кластеру мається на увазі об’єднання, в першу чергу, за територіальною ознакою підприємств не лише однієї галузі, а різноманітних, плюс – об’ектів соціальної сфери. Скажімо, це буде обслуговування на взаємовигідних умовах лікарнею підприємства, коли підприємство, яке, наприклад, виготовляє металопластикові вікна, постачає за зниженими цінами свою продукцію для цієї лікарні. Або допомога школярів на автопідприємстві в обмін на надання їм транспорту для потреб школи. І таких прикладів може бути ще дуже багато.

Не можна не враховувати людський фактор при розгляді територіального кластеру. Хто і які грає ролі в розвитку галузей? Модельне уявлення структури, як приклад, телекомунікаційного ринку, навіть більше — певну модель структури телекомунікаційної галузі наведено на рис. 1. До цієї структури входять різні користувачі, оператори, джерела інформації і т. д. Крім того запропоновано відрізняти 4 види взаємозв’язків між учасниками кластеру.

Необхідним компонентом кластеру виступає муніципалітет, який відіграє важливу роль у розвитку галузі на територіально-адміністративному рівні й впливає на розробку нормативно-правової бази, яка безпосередньо регулює розвиток інфраструктури міста.

Запропонована модель дозволяє охопити не тільки технічну сторону, а показати наскільки активно вона взаємодіє зі сферою фінансів, юриспруденцією, соціальною сферою й місцевою адміністрацією. Рисунок не відображає взаємодію операторів зв'язку й провайдерів, роботу муніципалітету на різних рівнях влади, взаємодію й конкуренцію виробників обладнання, які використовують різні інструменти для досягнення своїх цілей, завоювання сектору ринку. Модельне уявлення структури кластеру та окремих його підсистем дозволяє детально проаналізувати ситуацію і прогнозувати майбутній розвиток підкластеру.

Рис. 1 Структура телекомунікаційної сфери (стосовно моделі територіального кластеру) 

Ця модель взаємодії досить спрощена, вона не містить у собі менш Запропонований кластерний підхід дозволяє контролювати розвиток інфраструктури району, сприяти цьому розвитку й більш ефективно спрямовувати й використовувати капітал, як вітчизняних, так і закордонних інвесторів. Вона дозволяє адаптувати старі зв'язки до нової більш стрімкої економіки, що має підвищену гнучкість і стійкість в важких ситуаціях сучасного ринку.

Для забезпечення конкурентоспроможності міста у інформаційно-телекомунікаційній сфері необхідно активно впроваджувати Інтернет, здійснювати лібералізацію телекомунікаційного ринку, розвивати торгівлю через Інтернет, розширити доступ та підвищити рівень комп'ютерних знань населення, особливо молоді. Інформаційні технології повинні сприяти локальному та регіональному розвитку, охороні навколишнього середовища та збереженню культурних цінностей, а також забезпечувати доступ до інформації про провадження діяльності місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У якості типового доцільно розглядати район міста, що має на своїй території виробничі й комерційні підприємства, установи культури й освіти, медицини, рекреаційні й розважальні комплекси, житлові масиви приватних і багатоповерхових нових і споруджуваних будинків і т.п. Найбільше підходить під цей опис Суворовський район нашого міста (Одеси). Великий комплекс підприємств і припортових споруджень зосереджені в його центральній частині (Сухий порт). А зелені парки з доступом до узбережжя істотно виділяються на карті.

Кластерний підхід передбачає впровадження нових перспективних форм і методів зміцнення взаємозв'язків та взаємозалежності між дійовими особами в мережі виробництва при виготовленні продукції, наданні послуг та створенні інновацій. Кластер виступає і як форум, у рамках якого ведеться діалог між діловими, урядовими й науковими колами про шляхи розвитку конкурентних переваг у рамках міста. Реально існуючі кластери об'єднують від 3-5 учасників до 12-15 тисяч окремих постачальників і виробників.

Є багато прикладів успішного функціонування кластерів і в Україні в різних областях. Одним з таких прикладів є найбільший в Україні технопарк «Інститут електрозварювання ім. Е. Патона». За період 2000…2004 років він, не одержавши з бюджету ні копійки, випустив інноваційної продукції на 2,2 млрд. грн., перелічивши в бюджет 179 млн. гривень, створив більше тисячі робочих місць, вклав в інноваційні проекти 143 млн. гривень.


Переваги кластерних структур

Кластери, на відміну від ділових мереж, поєднують значно ширше коло учасників, зокрема інститути підтримки, виробничі і комерційні структури, серед яких виробники, постачальники компонентів, дистриб'ютори, а також регіональні і національні уряди.

Кластерна структура серед переваг має такі:

· вона залучає до участі в кластері великі та малі компанії, а також постачальників та підтримуючі економічні установи;
· кластер об'єднує своїх членів методом спільного вирішення локальних та регіональних проблем учасниками, які керуються власними інтересами; 
· кластер допомагає зацікавленим сторонам створити стратегічний прогноз майбутнього стану економіки їхнього міста, який би був погоджений з різними спонсорами та створював мотивацію і почуття обов'язку. 

У поєднанні з новітніми інформаційними технологіями рівень перелічених та кількість переваг значно зростають. Розвиток кластерів є інструментом в стратегії піднесення конкурентоспроможності, яка складається зі стандартних підходів. Програми та проекти включають в себе низку напрямів:

· розвиток мережевих установ;
· підтримку спільних досліджень: дослідницькі заклади можуть проводити кластерні дослідження на благо всіх учасників кластеру; 
· розвиток постачання державним установам та виконання місцевих закупівельних угод учасниками кластеру. 

Важливу роль в переході до нової економіки відіграє соціальна складова економічних трансформацій. Потрібно чітко визначити цілі, що відповідають інтересам населення, а також дані для необхідного чіткого обґрунтування шляхів мобілізації соціалього потенціалу для досягнення поставлених цілей. Для вирішення цих проблем слід виходити з того, що:

· необхідно здійснити перехід на нову модель соціального ринкового господарства на основі розвинутого цивільного суспільства і правової держави;

· модель розвитку повинна ґрунтуватися на узгодженні принципу соціальної справедливості із забезпеченням балансування ринкової ефективності і соціальної гармонії, з поєднанням свободи підприємництва, соціального партнерства, особистої відповідальності й науково обґрунтованого державного регулювання в економіці;
· необхідно посилити роль держави, яка має стати гарантом підтримки законності і порядку; 
· формування ринку, який функціонує з малими соціальними ризиками; розвиток соціального потенціалу, пріоритетний розвиток науки, освіти, культури, охорони здоров'я. 

Під реалізацією інформаційної системи кластеру «Суворовський» (див. додаток №1) мається на увазі створення програмно-апаратного комплексу для роботи розвиненої системи телекомунікацій (мультисервісної мережі) на території району, що максимально б задовольняла потреби різних абонентів. Зазначене обладнання ІС розташовується на території вузла надання послуг (ВНП) або місцевої станції оператора, а також містить розподілені територіально бази даних окремих підкластерів.

Щоб більш детально ознайомитися з передбачуваною структурою кластеру, доцільно розділити створюваний кластер на підкластери, як показано у додатку №2. Такий поділ дозволяє більш ефективно підходити до створення різних систем кластеру, тому що окремі підкластери або їх учасники будуть мати різні вимоги і можливості. Також постає питання про соціальну значимість окремих об’єктів, як наприклад, адміністрацій, правоохоронних органів та аварійних служб, екологічних організацій та секторів цивільної оборони. Подальше удосконалення зображеної схеми передбачає участь управлінського персоналу представлених організацій для виявлення особливостей у взаємодії окремих галузей в рамках територіального кластеру. Розроблена схема дозволить більш ефективно прогнозувати соціальні зміни, будувати зв’язки між окремими організаціями та інше.

Кластерний підхід до розвитку економіки може піднести його від часто уособленої та ізольованої діяльності, що фокусується тільки на одному проекті в даний проміжок часу, до інтеграційного та стійкого процесу. Кластерний підхід може стати рушійною силою для економічного розвитку саме цієї території завдяки:

· заохоченню ключових локальних постачальників до діалогу з їхніми споживачами;
· встановленню зв'язків між навчальними закладами та керівниками відділів кадрів (менеджерами з персоналу) компаній; 
· встановленню зв'язків між розробниками технологій та виробниками продуктів; 
· зведенню фінансових інвесторів з новими та існуючими підприємствами; 
· формуванню фізичної інфраструктури відповідно до оперативних потреб промисловості; 
· інвестуванню в інформаційну інфраструктуру для покращення роботи кластеру; 
· регулюванню адміністративної системи для збільшення продуктивності кластеру; 
· зведенню підприємств, що надають побутові, соціальні та медичні послуги, з кластерами. 

Створення спільної інформаційної системи та її ефективна експлуатація значно збільшують перелічені переваги розвитку кластеру. Крім зазначених переваг слід відзначити, що нові форми з новими відносинами та структурами, які ведуть до ускладнення регулювання, є ознакою розвиненості системи взаємодії учасників ринку. Максимально це впливає на соціально-економічний розвиток території, підвищення її значимості в місті та відкритті нових шляхів інвестування галузей.

Особливо слід відмітити, що створення не галузевого, а територіального кластеру стане одним з впевнених кроків до підготовки самоуправління території, децентралізації влади. А економічні показники стають стимулом для отримання економічного ефекту (пошук, обробка та зберігання інформації, зменшення транспортних витрат та ін.), росту стабільності за рахунок резервування.

Реальність створення в Одесі та Одеській області територіальних кластерів підтверджують не тільки ефективна діяльність українських кластерів та світових лідерів у різних галузях промисловості та обслуговування, але також вплив наступних факторів:

· безробіття (у поєднанні з іншими факторами) може як прискорювати, так і гальмувати процеси формування компаній;
· демографічна ситуація (більшість нових підприємств виникає там, де вища концентрація молоді, тобто в містах); 
· добробут (чим вище його рівень, тим більше можливостей для створення компаній, що володіють капіталом чи здатні його залучити); 
· освітній і професійний рівень та профіль робочої сили міста; 
· достатня популярність у місті малих фірм; 
· інфраструктурні переваги міста, що сприяють залученню до нього інвестицій. 


Висновки

Слід відзначити, що запропоновані проекти щодо створення механізмів конкуренції, кластерний підхід як інструмент соціально-економічного розвитку міста допоможуть вирішити низку проблемних питань, що постійно турбують міського голову, а саме:

· підвищення ефективності співпраці влади і громади;
· покращення соціально-економічного та культурного розвитку міста; 
· зайнятість населення та вирішення проблем безробіття; 
· підвищення інвестиційної привабливості міста; 
· використання інформаційних технологій як засобу оптимізації діяльності органів місцевого самоврядування. 

Кластерізація невідмінно призводить до соціалізації дій — залучення населення до виробництва (боротьба з безробіттям), збільшення кількості учасників, створення відкритого суспільства, забезпеченого матеріально, інформаційно, духовно.

Таким чином, є всі підстави очікувати, як результат створення територіального кластеру, підвищення якості життя мешканців рідного міста і рівня суспільного виробництва. А також полегшення взаємодії муніципалітету з підприємствами, громадою за допомогою створення електронного правління, побудови підкластерів і впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у муніципальному управлінні.

Додатки 


Додаток №1. Модель інформаційної системи кластеру «Суворовський


Додаток №2. Схема змістовного наповнення інформаційної системи кластеру